Козацькі шаровари

Шарова́ри (ір. шаравара, перс. شلوار — шальвар) — чоловічі та жіночі штани які є частиною національного одягу деяких народів — дуже вільні в стегнах, часто зі зборками на талії, зібрані біля кісточок унизу.

Історія

Файл:378px-Jaipur-India n001.jpg

144px

Вперше шаровари з'явилися на Сході, а саме у Персії. Вони утворились з чоловічої спідниці Давнього Сходу, спочатку Перські вершники перетягували спідниці ременем між ногами, щоб було зручніше їхати верхи, згодом спідниці почали зшивати належним чином, залишаючи не зашиті місця для ніг. Ще через деякий час верх і низ спідниці почали підвертати і підшивати у вигляді куліси. В ці куліси вставляли мотузки і затягували на талії та на кісточках. Ще пізніше з'явився відповідний крій шароварів, який зберігся до нашого часу. У побуті чоловік Давнього Сходу продовжував використовувати спідниці, а під час військових поході одягали шаровари. Точно не відомо, коли шаровари з'явились у жіночому одязі Сходу.

Шаровари в українському національному вбранні

Також шаровари увійшли у вбрання козаків Запоріжжя.У дорожніх нотатках німецького посла Epixa Лясоти (XVI ст.), який відвідав Запоріжжя, знаходимо згадку про такі елементи одежі запорожців, як татарський кобеняк i мантій. Посол відгукується про козаків як про людей дуже щедрих, котрі зробили йому багаті подарунки: кунячу шубу i чорну лисячу шапку. Відомості про костюм козаків XVII ст. є й у відомій праці Ґ. Левассер де Боплана. Він перелічує, зокрема, сорочки, шаровари, шапки і каптани з товстого сукна, що складали повсякденний козацький одяг. Польські письменники XVIII ст. зазначали, що запорізькі козаки носили широкі шаровари з золотим галуном замість опушки, суконні з відкидним рукавом напівкунтуші, білі шовкові жупани, шовкові з золотими китицями пояси й високі шапки зі смушковими окільниками сірого кольору i червоним шовковим вершком (шликом), який закінчувався китицею.